Типова лляна олія включає в себе наступні жирні кислоти [The triglyceride composition of linseed oil]:
трикратно ненасичену α-ліноленову (52-55%),
насичені пальмітинову кислоту (близько 7%) і стеаринову (близько 4%),
мононенасичених олеїнову (19-22%),
двічі ненасичену лінолеву (14-17%).
Також олія з насіння льону містить значну кількість вітаміну Е, фолієвої кислоти та лігнанів.
Пропонований в скляній пляшці об'ємом 200 мл продукт отримано шляхом холодного віджиму, який зберігає всі корисні речовини.
Лляна олія використовується як харчова добавка в перші та другі страви в ряді європейських традиційних кухонь, де високо цінується за його особливий смак.
Вона добре підходить для овочевих салатів (перш за все, з помідорів, огірків чи буряка), варених овочів, а також до рисової й гречаної каш.
На його основі в поєднанні зі сметаною або майонезом отримують різні холодні соуси.
Слід мати на увазі, що хоча в процесі смаження смак лляної олії не змінюється, але вона втрачає майже всі свої цінні властивості.
Відмінною особливістю лляної олії є незвичайно високий вміст α-ліноленової кислоти, яка добре взаємодіє з киснем повітря, що призводить до полімеризації продукту. Тому зберігати її необхідно в герметично закритому посуді.
Крім того, в результаті окислення продукт стає прогірклим. Для уповільнення цього процесу зберігати масло з насіння льону слід у холодильнику.
Мабуть, головна оздоровча цінність олії з насіння льону – α-ліноленова жирна кислота, вміст якої вище, ніж у риб'ячому жирі.
Регулярний прийом лляної олії здатний нормалізувати обмін речовин, що зменшує ймовірність виникнення атеросклерозу, цукрового діабету, ішемічної хвороби серця і деяких інших. А нормалізація жирового обміну допомагає схуднути.