Кустарник Tasmannia lanceolata (син. Drimys lanceolata), широко відомий як тасманійський перець, а також гірський перець (Австралія) і корнський перець (Великобританія), зростає в прохолодних тропічних лісах помірного клімату на південному сході Австралії та на острові Тасманія.
В якості прянощів використовують його листя і ягоди, зазвичай сушені.
Ароматні листя довжиною 4-12 см і шириною до 2,0 см мають ланцетну (списоподібну), вузько-еліптичну або довгасту форму, з чітко світлою нижньою поверхнею.
Восени дозрівають чорні, кулясті плоди діаметром 5-8 мм.
Ягоди тасманійського перцю на смак спочатку солодкі та фруктові, з тривалим гострим присмаком, сильнішим, ніж у чорного перцю (деякі стверджують, що в 10 разів!). Саме через цей післясмак їх й називають перцем, хоча ця рослина не є родичем справжньому перцю.
У книзі 1889 року "The Useful Native Plants of Australia" повідомляється, що тасманійська перцева ягода використовується в якості приправи, будучи прекрасною заміною чорному перцю або, швидше, духмяному перцю.
Пряність додають у каррі, рагу, супи, сири, розсоли, гірчицю і алкогольні напої. Останнім часом вона набуває все більшої популярності як приправа до страв із дичини, а також для виготовлення "дорослого" морозива.
Тасманійський перець найкраще використовувати в кінці готування страви через те, що деякі його смакові якості може бути втрачено при тривалих високих температурах, особливо при смаженні та запіканні.
Ця пряність добре поєднується з більшістю інших.
Сушені листя і ягоди тасманійского перцю мають сильну антимікробну дію проти організмів, що викликають псування харчових продуктів, а також високу антиоксидантну активність.
У колоніальній медицині використовувалися для тонізації та поліпшення функцій шлунку, підвищення апетиту, лікування цинги.
.