В якості прянощів використовують білу (вона ж жовта, або англійська), коричневу (сарептська або індійська) і чорну гірчицю (французька).
Запах у меленої білої гірчиці виражений слабо, смак – гостро-олійний, грубий і різкий, колір – тьмяний, блідо-жовтий.
У кулінарії використовують як ціле зерно білої гірчиці, так і мелене.
Найбільш відоме і поширене застосування порошку – це приправа на його основі з додаванням води, оцту, цукру, солі, рослинної олії, а також різних компонентів у залежності від сорту приправи – прянощів, меду, зерен гірчиці та ін.
Але гірчицю можна використовувати не лише як приправу до м'ясних гарячих і холодних страв, особливо до ковбасних виробів і жирного м'яса, як це зазвичай вважають. Вона може бути емульгатором, тобто служити захисним покриттям при тепловій обробці ніжних продуктів – м'яса свійської птиці, телятини, риби: філе (м'ясне або рибне) обмазують гірчицею і запікають у такому вигляді в духовій шафі – приправа не тільки запобігає зникненню соку з того чи іншого виду м'яса, але й одночасно ароматизує його.
У російській і татарській національній кухні порошком гірчиці присмачують окрошки та холодники. В Удмуртії з ним готують солоні томати у власному соку, в Білорусі та Татарії – мочені яблука. У Грузії мелену гірчицю додають у лобіо зі селерою.
Гірчичний порошок використовують у приготуванні майонезу і різних приправ (сумішей прянощів).
Біла гірчиця добре гармоніює з естрагоном, коріандром, куркумою, гвоздикою, корицею і багатьма іншими прянощами.
Запах у меленої гірчиці виражений слабо, але її гостроту легко відчути на смак. При цьому гостроту порошку білої гірчиці, на відміну від інших її видів, можна відчути кінчиком язика.
Всі окультурені види гірчиці, в тому числі й білу, широко використовують у традиційній і народній медицині. Препарати з цієї пряності мають місцеву подразнюючу, обволікаючу дію.
Лікувальні ванни і пластирі з порошком гірчиці (гірчичники) – перевірений засіб при застуді, нежиті, кашлі, гострих респіраторних захворюваннях, лихоманці.
!!! Вживання гірчиці протипоказано:
у разі індивідуальної непереносимості,
при запаленні легенів, туберкульозі та захворюваннях нирок.
У великих дозах гірчиця у деяких людей може викликати задишку, брадикардію або навіть призвести до втрати свідомості.
Не варто зловживати гірчицею:
при підвищеній кислотності шлункового соку,
виразці шлунку і дванадцятипалої кишки,
а також гострих гастроентероколітах.
Чорну або коричневу гірчицю, васабі або хрін можна використовувати як заміну білої гірчиці.
А в якості цікавої та пікантної заміни гірчиці-приправи можна використовувати пасту Хариса, легко приготувавши її з сухої суміші Хариса, купити яку можна в нашому інтернет-магазині.