Довгий перець, який також називають індійським довгим перцем, піплі або піппалі, – це висушені плоди лози Piper longum, що росте на території Індії та Непалу.
Виглядає він як темно-коричнева (іноді темно-червона) сушена вербова сережка довжиною від 1 до 5 см. Середній розмір непальського різновиду менше індійського.
Смак довгого перцю схожий на смак близькоспорідненого чорного перцю, але складніший: трохи гостріший, з помірними солодкими нотками мускатного горіха, кориці та кардамону, а його післясмак залишається на язику тютюновою прохолодою.
Хоча довгий перець часто використовувався на кухнях Стародавнього Риму і Середньовічній Європі, але згодом був витіснений звідти чорним перцем і сьогодні він несправедливо майже забутий.
Довгий перець використовують в традиційних індійських і непальських овочевих соліннях, в деяких північноафриканських, індонезійських і малазійських сумішах прянощів і стравах.
Чорний перець у практично будь-якій страві може бути замінено довгим, особливо при бажанні отримати "давньоримський смак".
Довгий перець – важливий і поширений інгредієнт багатьох ліків Аюрведи.
Використовується для поліпшення апетиту і травлення, для лікування болю в животі, печії, розладу шлунка, кишкових газів, діареї та холери, при проблемах із легенями, включаючи астму, бронхіт і кашель.
В Індії та Південно-Східної Азії ця пряність цінується як афродизіак.