Кіноа, або Квіноа, або Кінва – однорічна рослина, вид роду Лобода родини Амарантові. Його назва на всіх мовах походить від kinwa або kinuwa на мові південноамериканських індіанців кечуа.
Кіноа є псевдозлаком, у деякому сенсі схожим на гречку. Її зерна здавна (мінімум 3-4 тис. років) були одним із основних видів їжі інків поряд із кукурудзою і картоплею.
Зерна кіноа за формою майже кулясті діаметром близько 2 мм, а за кольором досить сильно варіюються в залежності від сорту: вони можуть бути білими, жовтими, червоними та чорними. Але навіть у межах одного сорту існує явний розкид за відтінком. Наприклад, деякі зерна чорної кіноа мають колір, як більшість зерен червоної.
Більшість вважає, що за смаком варені зерна схожі на неочищений рис. А ось деякі вважають, що чорна кіноа чимось нагадує мак (і мова не лише про колір ;)).
Перед приготуванням зерен кіноа рекомендується вимочувати чи хоча б виполіскувати: хоча вимочена крупа не настільки ароматна з менш яскравим, приглушеним смаком, але вона має ніжнішу текстуру.
Із кіноа варять каші, додають її в супи, салати, випічку і десерти.
Часто при приготуванні страв використовують начебто пом'якшені пророщені зерна: їм достатньо всього 2-4 години у воді, щоб вони почали проростати.
Мелена кіноа (мука) використовується у виробництві макаронних виробів, хліба та інших борошняних страв.
Дослідження показують, що зерна кіноа багаті на білок (у середньому близько 16%, а у деяких сортах – до 20%) із досить високим вмістом незамінних амінокислот. Склад білків дуже збалансований і близький до складу білків молока.
Через відсутність глютену кіноа можна використовувати у безглютеновій дієті, вносячи в неї істотну різноманітність.
Регулярне вживання кіноа сприяє зниженню рівня цукру, інсуліну і тригліцеридів, що є вкрай важливим для оптимізації метаболізму.