Оливковий колір цілого лаврового листа є головною ознакою його високої якості. Того ж кольору повинен бути й порошок меленого листа.
Якщо спробувати пожувати щіпку лаврового порошку, то в роті залишиться неприємна гіркота і легкий запах камфори.
Мелений лавровий лист можна додавати в усі страви, куди за рецептом входить лаврушка. Але слід бути обережним – меленого листа треба класти набагато менше цілого, інакше в страві з'явиться зайва гіркота.
А ось у соуси лавровий порошок додавати навіть краще, ніж цілий лист. Це роблять, коли соус охолоне хоча б до 40°.
Очевидна перевага використання меленого лаврового листа перед цілим у стравах з м'ясного і рибного фаршу, а також у приправах (сумішах прянощів).
Лавровий лист добре поєднується з чорним перцем, чилі, часником, цибулею, коріандром, базиліком, кропом, петрушкою і багатьма іншими прянощами.
Лавровий лист – пряність-лікар: люди почали використовувати її в медицині набагато раніше, ніж у кулінарії. Він допомагає при туберкульозі, опіках, болю в суглобах (артриті, остеохондрозі, подагрі), фізичному і нервовому перенапруженні, задишці, нирково- і жовчокам'яній хворобі, зниженому імунітеті, анорексії, поганому травленні, холециститі, стоматиті, підвищеній пітливості, діабеті, гаймориті, гіпертонії, кишкових коліках, аменореї (відсутності місячних).
У великих дозах лавровий лист застосовуються як блювотний засіб.
Паста з відвареного листа (ось тут мелений, як раз, кращий за цілий) допомагає від деяких грибкових захворювань.
!!! Лікування цією пряністю протипоказано при вагітності !!!
Замінити лавровий лист якоюсь іншою пряністю дуже складно, оскільки він має дуже сильний характерний запах.
Але для м'ясних страв можлива заміна меленого лаврового листа ягодами ялівця.