Каррі (лат. Murraya koenigii, інд. Дерево Нім) – невисоке дерево (до 4-6 м) сімейства Рутові, поширене в тропічних і субтропічних районах Індії.
Листя рослини, які на батьківщині вживаються як пряність, перисті, з 11-21 листочками, кожен з яких по виду нагадує маленький лавровий лист: довжиною 2-4 см і шириною 1-2 см.
Листя каррі мають пряний аромат із відтінками шавлії, петрушки та перцю чилі, який добре збуджує апетит.
Назву "каррі" дали дереву англійці, вважаючи, що з його листя індійці готують свою суміш каррі. Насправді вона містить лише 5-10% однойменного листя. До речі, за межами країни вони зазвичай замінюються меленим пажитником.
Листя каррі дуже допомагають засвоєнню протеїну злаків і бобів, а своїм ароматом "зігрівають" і збагачують смаковий букет практично будь-якої першої або другої гарячої страви. Використовуються вони багато в чому аналогічно тому, як у Європі використовують лавровий лист, але на відміну від останнього листя каррі їдять в приготованих стравах.
В Індії цю пряність кладуть переважно в супи та гарячі овочеві страви, а на Шрі Ланці – також у страви з курки та яловичини.
Для приготування будь-якої суміші каррі або масала зазвичай використовують свіже листя, яке обсмажують в гі (топленому маслі з молока буйволиць) допоки воно не стане хрустким.
Сушене листя перед додаванням у будь-яку страву також рекомендується обсмажити в маслі. Але робити це слід дуже акуратно, щоб не спалити його повністю.
Зазвичай обсмажене ціле листя каррі кладуть у страву із самого початку її приготування, а необсмажене або перемелене і змішане з водою або маслом – ближче до завершення.
Ця індійська пряність добре поєднується з іншими з того ж регіону: духмяний перець, кориця, гвоздика, імбир, тамаринд, куркума, насіння коріандру, гірчиці, кмину, фенхелю і пажитника.
Свіже листя каррі купити за межами Індії практично нереально – воно досить швидко засихає.
З цієї ж причини безглуздою є спроба придбати цю пряність в Індії і привезти додому.
Сушене листя каррі досить швидко втрачає свій аромат: саме тому в європейських і американських сумішах каррі їх замінює пажитник.
Фактично, лише в останні роки навчилися утримувати аромат сушеного листя каррі досить тривалий час за рахунок особливої технології сушіння. Але кількість такої прянощі на світовому ринку все ще обмежена.
Зберігати листя каррі слід в герметичному посуді й бажано недовго, якщо Ви бажаєте зберегти його аромат.
Із давніх часів індійці поклоняються дереву Нім за його очищувальну силу. Вважається, що місце, де росте дерево Нім, та його околиці надійно захищені від усіх злих сил і нечисті.
Кора і листя дерева Нім (каррі) – один із кращих природних антисептиків: фактично, йому немає рівних за здатністю очищати кров і видаляти з організму токсини та інші шкідливі речовини.
В Аюрведичній медицині свіже листя дерева Нім (кади патта або мітха нім) використовують також для очищення шкіри, особливо – чутливої та ніжної, схильної до лущення і екземи.
Якщо кашку з 1-2 листочків каррі потримати на виразці на слизовій оболонці рота, то вона досить швидко зарубцюється і зникне.
У різних стравах сушене листя каррі може бути замінене або будь-якою з приправ каррі (з коригуванням кількості інших прянощів і спецій), або меленим пажитником.