Рукола – однорічна трав'яниста рослина родини Brassicaceae (Капустяні) висотою 20-100 см, що зазвичай використовується в якості листового овоча.
Листя у рослини перисті, злегка м'ясисті зі своєрідним різким запахом. Рукола має свіжий, терпкий, злегка гіркий та гострий смак.
У свіжому вигляді ця пряна трава зберігається в холодильнику всього кілька днів. Тому сушена рукола з набагато більшим строком зберігання при кімнатній температурі є гарною заміною свіжої у різних стравах, особливо в зимовий період.
Цю зелень зазвичай використовують у салатах, але вона також хороша як добавка до паст, запіканок і соусів до холодного м'яса і риби, а в Єгипті традиційно використовується як гарнір до морепродуктів.
Часто руколу змішують із м'якішою зеленню (наприклад, крес-салатом), щоб послабити її гіркоту і гостроту.
Рукола має багато переваг, як й інші овочі сімейства Капустяні. Вона має високий вміст поживних речовин і є відмінним й корисним доповненням до більшості дієт.
Хоча найбільше застосування ця зелень має в італійській кухні, але зустрічається також у інших європейських, північно-африканських, азіатських, індійській.
На італійському острові Іскія в Неаполітанській затоці ця зелень використовується для приготування місцевого лікеру рукколіно (rucolino), який вживають у невеликих кількостях після їжі так само, як лімончелло.
Рукола багата на вітамін С і калій.
Різними давньоримскими авторами ця рослина згадувалося як афродизіак. З цієї причини в середні століття було заборонено її вирощування в монастирях.
Зараз у Саудівській Аравії рекомендують вживання руколи для молодят.
Дослідження Study the Effect of Eruca Sativa Leaves Extract on Male Fertility in Albino Mice, опубліковане в березні 2013 року в журналі Університету Аль-Нахрейн (Багдад, Ірак), показало, що фітохімічні та поживні речовини в руколі дійсно можуть мати властивості афродізіака.
Існує безліч наукових публікацій про користь всього рослинного сімейства Капустяні, зокрема й руколи, при боротьбі з раком, серцевими та судинними захворюваннями, остеохондрозом і діабетом. Нажаль, самі ж учені в цих статтях говорять про те, що робити однозначні висновки ще рано через недостатність отриманої інформації.