Кумин – невеликий рід рослин родини Окружкові: до нього входять всього 2 або 3 види, про що ботаніки довгий час не можуть домовитися. 1 або 2 з цих видів носять назву кумин, а 1 – зіра.
Невеликі (2-6 мм у довжину), з загостреними кінцями, зеленувато- або темно-сірі насіння всіх рослин використовують як пряність із тією ж назвою.
Аромат насіння розкривається, коли їх обсмажують на сухій сковорідці або розтирають.
В якості пряності використовують як ціле насіння, так і мелений кумин.
Цілий кумин часто використовується в класичних рецептах німецької кухні при приготуванні квашеної капусти, овочевих і фруктових маринадів, ковбас, мюнстерского сиру. Голландці також кладуть його в один із сортів сиру, що виготовляється за старовинним національним рецептом. Французи люблять сир з кумином, англійці – випічку і чаї, іспанці та португальці – ковбаси, страви з рису і фаршированих овочів.
Насіння зіри – неодмінний інгредієнт правильного плову.
Але більш популярний кумін у кухні народів Близького Сходу, Латинської Америки, Північної Африки, Центральної та Південної Азії. Індійці, марокканці, мексиканці, алжирці додають його в супи, тушковане м'ясо (баранину, ягнятину, яловичину), рибу, курку, овочі, рис, пшеницю, сочевицю, квасолю, в освіжаючі напої на основі несолодкого натурального йогурту або кислого молока, а також у різні соуси.
У мексиканській, східній і північно-африканській кухні зіру використовують так само часто, як і чорний перець у європейській. Вона надає цікавий смак стравам із овочів, прекрасно поєднується з м'ясними фаршами, птицею і яєчними стравами.
Кумин краще віддає свій смак і аромат страві, якщо його насіння трохи обсмажити на сухій сковороді або з додаванням оливкової олії та цибулі. У такому випадку пряність кладуть у гарячі страви за 10-15 хвилин до готовності. Якщо ж насіння не обсмажене, то його рекомендується класти на самому початку.
Кумин добре поєднується з коріандром, куркумою, асафетидою, анісом, корицею, перцем чилі, цибулею та іншими прянощами.
Насіння у зіри повинно бути не поламане, без сторонніх домішок, а його аромат – слабким, але приємним. Якщо розім'яти пару насінин між пальцями, то у якісних аромат з'явиться миттєво.
Цю пряність часто плутають із кмином, але насіння кумина мають світліший колір і мають делікатніший аромат і смак. На відміну від нього, запах кмину – сильно-пряний, свіжий, трав'янистий, а смак – гіркувато-гострий.
Про плутанину в назвах "кумин" і "кмин" можна прочитати на сторінці товару "Кумин мелений".
Крім того, зірою іноді називають ажгон (айован, індійський кмин), насіння якого дрібніші та округліші з пекучо-гострим смаком.
Кумин – одна з найбільш популярних (особливо на Сході) пряностей для лікування шлункових захворювань. Він покращує травлення, допомагає при слабкому апетиті, кольках, діареї, метеоризмі.
Також він використовується у складі знеболюючих і антисептичних засобів, полегшує стан хворих, що страждають захворюваннями нирок, застосовується при пухлинах і шкірних висипаннях.
Кумин можна замінити кмином (використовують у два рази менше) або кмином і анісом у рівних пропорціях.