Селера – це рід дво- і багаторічних трав'янистих рослинродини Окружкові.
Під цією ж назвою зазвичай мають на увазі лише один його вид – Селера пахуча. Розрізняють три різновиди цієї поширеної овочевої культури: кореневий, черешковий і листовий. Але в будь-якому випадку в їжу можна використовувати всі частини рослини: коренеплід, стебла, зелень, насіння.
На відміну від трьох перших частин, насіння селери почали використовувати в європейській кулінарії відносно недавно – настільки недавно, що досі купити їх (харчові, а не посадкові) є непростим завданням.
Насіння селери округле, яйцеподібне, з декількома ниткоподібними ребрами на кожній половинці. Однак розрізнити ці ребра досить складно, оскільки розмір насіння зазвичай не перевищує 2 мм.
Мають своєрідний стійкий аромат, який нагадує дуже концентрований запах зелені селери, але проявляється він лише в процесі приготування страви. Смак – аналогічний з явно відчутною гіркотою.
Сушене насіння селери використовують, перш за все, в овочевих других стравах, супах і соусах, при заквасці капусти, в соліннях, гірчиці та чатні. Також ними посипають смажену або запечену червону рибу (зазвичай у процесі приготування страви).
Застосовують цю спецію при випіканні домашнього хліба або булочок для надання їм специфічного аромату, а також в якості прикраси.
Насіння селери добре поєднуються зі сіллю, цибулею і червоним, перш за все – солодким, перцем.
У більшості страв мелене та ціле насіння селери взаємозамінні, але у співвідношенні 1: 2.
Також взаємозамінні у багатьох випадках цілі насіння кропу й селери.
Чайна ложка насіння селери еквівалентна двом столовим ложкам подрібненої зелені.