Кмин – дворічна трав'яниста рослина, насіння, листя і коріння якої використовують як приправу. Як пряність використовують головним чином сушене насіння, що з'являється на другому році життя рослини.
Ціле насіння кмину виглядає як маленькі, довжиною 3-7 мм, злегка зігнуті коричневі півмісяці з гострими кінцями. Чим дрібніше й темніше насіння, тим воно якісніше. У насіння пекучий, гіркувато-гострий смак і приємний кроповий аромат.
Найкращим у світі вважається кмин із Голландії, де з нього виробляють кминну олію по старій монастирській традиції.
Кмин – пряність пекарів. Ціле насіння і мелений кмин додають у тісто при випічці пирогів, кексів, тортів, булочок, печива, чорного (житнього) хліба.
Кмин прекрасно поєднується зі стравами з овочів: картоплі, червоного буряка, капусти, моркви, брукви.
Пряність використовують у холодних закусках, паштетах, фаршах, супах, других стравах із м'яса і птиці, стравах із молока і сиру, різноманітних соусах.
Деякі шеф-кухарі вважають, що кмин не можна класти в рибні страви, хоча в традиційній німецькій, австрійській, естонській, скандинавській кухні сушене насіння і свіжий кмин використовують при приготуванні пряного маринованого оселедця, хамси, тюльки, інших рибних страв.
Також пряність використовують при солінні та маринуванні огірків і томатів, квашенні капусти, у виробництві спиртних напоїв: лікерів, горілки.
Для повнішого розкриття аромату рекомендується обсмажити ціле насіння на сухій сковороді безпосередньо перед закладкою в страву.
Орієнтовна норма закладки кмину на одну порцію становить 0,1-0,25 г. Закладають пряність зазвичай за 15-20 хвилин до готовності страви.
Через яскравий специфічний аромат кмин не поєднується з більшістю прянощів, крім анісу, фенхелю, коріандру, чорного перцю, часнику і деяких інших.
Кмин – це не просто поширена пряність, що надає стравам специфічний смак і аромат, також його використовують у народній медицині в оздоровчих цілях: при пухлинних, очних захворюваннях, неврозах, порушеннях обміну речовин, інтоксикаціях.
Для позбавлення від сльозотечі на вітрі на основі цілого насіння готують кминні краплі.
Настоянки кмину використовують при нетравленні шлунка, підвищеному газоутворення після споживання страв із квасолі, бобів і гороху.
Ця пряність полегшує роботу нирок. Тому її корисно додавати в склади різних настоянок (наприклад, заварювати з вином).
Кмин сприяє утворенню молока у годуючих мам, а ось у період вагітності приймати препарати на основі даної пряності небажано.
Кмин має досить специфічний аромат, але замінити його можна сумішшю насіння анісу і кумина.