Найточніше співвідношення елементів у джерелі життя – океані – повторює гімалайська рожева сіль, що утворилася в далекі часи у всесвітньому океані.
Назву гімалайська ця сіль отримала за місцем свого видобування, яке до сих пір ведеться ручним способом.
Рожевою цю сіль називають за основні кольори кристалів, зумовлені добавками, які до них входять. А в перемеленому вигляді вона стає практично білою і майже не відрізняється від звичайної солі.
Гімалайська рожева сіль має ніжний смак: вона солоніша ніж звичайна кухонна або морська сіль. Одночасно її смак, як відзначають гурмани, насиченіший: здається, що вона охоплює більше смакових рецепторів.
При приготуванні їжі рожева сіль може повністю замінити звичайну. Але європейські кухарі рекомендують додавати в страви сіль у пропорції "50 на 50". Крім того, у варені та смажені страви гімалайську рожеву сіль краще додавати в самому кінці приготування.
Використання цієї спеції вносить у процес приготування якусь таємничість (адже гімалайська сіль – це послання нам з Юрського періоду динозаврів) і дозволяє насолодитися неповторним смаком страви.
Галіт – кам'яна сіль, кристалічна форма хлориду натрію – єдиний у природі мінерал, який люди вживають у їжу. Але організму потрібна не сіль, як така, а іони натрію і хлору. Плюс домішки, які містяться в будь-який солі – мікроелементи. Від їх співвідношення і залежить, перш за все, корисність того чи іншого виду солі.
На відміну від звичайної кухонної гімалайська сіль містить менше хлориду натрію, але практично всі необхідні людині мікроелементи (за різними даними, від 80-и до 92-х). Тому рожева сіль вважається кориснішою за звичайну.