Увесь гострий стручковий червоний перець на світі називають словом "чилі". Існує дуже багато його різновидів, які можуть істотно відрізнятися як видом й кольором, так і пекучістю. Проте, в розмовній мові зазвичай під пряністю чилі мається на увазі найбільш поширений в світі каєнський перець і його місцеві різновиди.
У копченого перцю до його основного аромату додається характерний димний.
!!! Слід пам'ятати, що вода не допомагає зняти пекучу "перцеву пожежу", а найдієвішим гасником є молоко. Це стосується також й випадку, коли чилі потрапив в око.
Чилі вживають як у свіжому, так й у сушеному вигляді. Пряність кладуть у перші та другі страви з м'яса (яловичини, свинини), риби, овочів, рису, бобів, а також у ковбаси, шашличні та овочеві маринади, консерви, соуси й підливи.
У домашній кулінарії та консервації гострий червоний перець вимагає обережного застосування: якщо покласти багато прянощі, її пекучий смак зіпсує страву або заготовки на зиму.
Перець чилі добре поєднується з часником, коріандром, базиліком, чабером, лавровим листом, кмином, паприкою.
Перець чилі – прекрасний природний антиоксидант і стимулятор для нормальної роботи травної, серцево-судинної системи. Його також використовують при лікуванні гіпертонії, діабету, анорексії, ожиріння, порушень обміну речовин, запалення нирок, артриту, астми, простудних захворювань, кровоточивості ясен, похмільного синдрому.
Чилі – один з найвідоміших у світовій народній медицині засобів, що підвищують потенцію. Біологічно активні речовини, які входять до його складу, тонізують нервову систему, поліпшують кровообіг, підсилюють приплив крові до органів малого таза. У китайських трактатах сказано, що кайенский перець розпалює бажання і підсилює енергію "ян" – чоловічого начала. Не випадково у буддизмі та інших східних релігіях священнослужителям заборонено вживати цю пряність.
!!! Як лікарський засіб чилі не рекомендується при вагітності і годуванні груддю !!!